Вірші

Хвилі й хвилини з тобою

Хвилі й хвилини з тобою

а знаєш, тримати тебе за руку – це ніби поволі ставати тобою
робити ті самі кроки, любити ті самі книги і пити ту саму каву
а знаєш, дивитись у твої очі – це знову хотіти на море
таке осіннє, таке спонтанне…

читати більше...
Навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому

Навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому

іноді думаю:

навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому…

якщо і так не зможу спинити ці лоскітливі й спонтанні ідеї

ці неоднозначні погляди, обірвані фрази, місячні фази…

читати більше...
Мрії

Мрії

іноді мрії доводиться відкладати у велику картонну коробку

на більш вдалий наступний день чи можливо місяць

зазвичай планувати – це ніби вивчати живопис бароко:

зусиль півмільярда, аби хоч на половину вдалося..

читати більше...
Цей місяць уповні

Цей місяць уповні

цей місяць уповні такий підступний
завжди підкрадається в нашу кімнату
в наші думки
в наші стосунки

читати більше...
Вже зовсім близько

Вже зовсім близько

вже зовсім скоро
вже зовсім близько…
терпіти цю пору, запаморочливу і спекотну,
не так вже і просто, а зиску – ніякого.

читати більше...
Прошу, забери мене, милий

Прошу, забери мене, милий

я кожного дня сідаю в автобус і їду до тебе
(спонтанна безмежно!)
такою простою і тихою, сонною, справжньою
такою шаленою і відважною…

читати більше...
Та ніжність, з якою ти вимовляєш моє ім’я

Та ніжність, з якою ти вимовляєш моє ім’я

й та ніжність, з якою ти вимовляєш моє ім’я…
той спокій, який ти щоденно й невтомно даруєш…
той погляд, що навіть крізь гори й моря
мене зігріває, коли ночую

читати більше...
Подорожі

Подорожі

подорожі затяжні і глибокі, наче тумани ранкові у горах

різні завжди, ностальгійні, хвилюючі, довгі

з присмаком заходу сонця

а потім з його неповторним сходом

читати більше...
Плутанина

Плутанина

коли дні заплутуються, як волосся
коли повітря звисає важким каркасом
коли ти врешті розплющуєш очі
зранку наприклад або опівночі

читати більше...
Замкнуте коло

Замкнуте коло

грізні мої думки і ця невизначеність, що так набридла, як запах

який ненав’язливо корчить із себе твого тимчасового власника

а ти бережеш той парфум, як останній

і зволікаєш усе, зволікаєш…

читати більше...