Вірші

Все чого я хотіла

Все чого я хотіла

все, чого я хотіла, це просто пахнути твоїм присмаком
все, чого я хотіла, просто дихати поряд з тобою
все, чого я хотіла, ловити ті видихи,
які випускав ти по кожному слову.

читати більше...
Зорі тут падають завше під ноги

Зорі тут падають завше під ноги

будні затягують нас в чергову депресію
затяжну, безвилазну, довгу
все, що довкола – суцільна агресія
яка важким каменем тисне у голову.

читати більше...
Навчи мене

Навчи мене

навчи мене любити себе
не егоїстично і самовдоволено.
так, як про це написав колись Фрейд
так, як це нині загально дозволено.

читати більше...
Достатньо твого «все буде добре»

Достатньо твого «все буде добре»

достатньо твого «все буде добре»
аби розігнати хмари
аби зима стала літом
вересень – квітнем

читати більше...
Весна

Весна

і поки я тут стою
вивчаю тебе ніби під мікроскопом
втрачаю частину себе, аби віднайти нову
повз наше взуття мчать у звичні місця потяги

читати більше...
Серця достатньо

Серця достатньо

майже півстакана холодної-холодної весни
вип’ю сама до дна –
смуток не хочу ділити
добре, що небо відкрите щодня –

читати більше...
Мені не треба багато

Мені не треба багато

мені не треба багато давати
наповнювати спорожнілі посудини вмію сама
всі зараз можуть так
спочатку приходити – потім тікати

читати більше...
Я так втомилась

Я так втомилась

де ти? звідки має подути вітер
звідки мають птахи прилетіти
мені принести щось хороше настільки
аби чекання солодшим стало на йоту

читати більше...
На відстані

На відстані

іноді щось невидиме тихо врізається в шкіру
я проганяю цей смуток
я розставляю скрізь пастки
я промовляю твоє ім’я

читати більше...
Якби я відкрила тобі всю себе

Якби я відкрила тобі всю себе

якби я відкрила тобі всю себе
найглибші думки, слова й таємниці
якби обійняла чимдуж і все, що тримала донині
посипалось вниз, як зерна пшениці

читати більше...