іноді маленьке слово - важливіше, ніж великий вчинок.
іноді маленький вчинок - важливіший, ніж велике слово.
іноді важливі просто слово і просто вчинок. 
але коли зовсім незнайома людина із зовсім незнайомого міста надсилає тобі в подарунок свою гітару, то час зупиняється і зупиняєшся ти... 
в такі моменти задумуєшся над усім, що було досі, щоб знати, як бути далі. багато що змінюєш і пере(пере)осмислюєш. 

я піймала себе на думці, що геть нічого не знаю про Маріуполь, (звідти мені надіслали гітару, я туди - дві свої книги), але відтепер над цим містом витатиме енергетика моєї безмежної вдячності. 

і я щиро кажу: це велике щастя, коли те, що ти робиш, комусь подобається, коли хтось з нетерпінням чекає на те, що ти напишеш, коли в тебе так вірять і так довіряють тобі, коли дають все необхідне і просять не зупинятись.
за такі моменти, такі слова, такі знаки і вчинки - ДЯКУЮ!

спасибі, Weird Volyn, за інструмент, за стимул і за ці емоції.