За нами не встигнути

Назад до віршів

я люблю іти з тобою на кухню опівночі
лягати разом на підлогу і будувати в думках хмарочоси
планувати подорожі, заощаджувати кошти, купувати авто
переїжджати з країни в країну, з квартири в квартиру,
робити перестановки
пакувати і розпаковувати валізи,
роздивлятись магніти на холодильнику,
переглядати фото п’ятирічної давності,
згадувати кумедні непорозуміння,
дурні сварки, через які ще раз сваритися,
потім ще раз миритися, ще раз сміятися,
бо вже колись обіцяли,
що більше до цього не повертатимемось…
ми – одне ціле, дві половини
часом невиспані, часом втомлені,
часом голодні чи незадоволені
собою чи іншими, словами, подіями,
покупками, сервісом, питаннями, відповідями…
такі, як всі, й водночас особливі ми
єдина я, єдиний ти.
на цій підлозі
у цій розмові
нам нема рівних
за нами не встигнути.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.