Весна

Назад до віршів

і поки я тут стою
вивчаю тебе ніби під мікроскопом
втрачаю частину себе, аби віднайти нову
повз наше взуття мчать у звичні місця потяги
їх не спинити навіть собою
ти надто близький
щоб образити докором
твій погляд – це ліки, твій дотик, мов сніг
що все ще лягає на плечі без огляду
на те, що вже квітень нас підстеріг
і час дорогий
час безцінний з тобою
він тисне на газ, я ж прошу – зупинись!
бо те, що знайшли ми торік весною
варте того, щоб ще раз подивитись
й так багато того
що не варте нічого
так багато тих слів, без яких ми могли б обійтись
так багато речей, які роблять валізу важкою
мрій так багато, які ще мають здійснитись
і так мало тебе
і нестерпне таке чекання
і солодкий такий кожен день, що не просить спішити
і вже рідні такі ці тіла й ці щоденні зізнання
і прекрасна любов, яку можна і треба ділити.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.