Замкнуте коло
грізні мої думки і ця невизначеність, що так набридла, як запах
який ненав’язливо корчить із себе твого тимчасового власника
а ти бережеш той парфум, як останній
і зволікаєш усе, зволікаєш…
сумніви ці безкінечні, затяжні докори, відчай розмитий і обережність,
яка ніби в перший політ, але вправно і впевнено
вкотре збиває з ніг
знай, я залежна
знай, я настільки збентежена,
що навіть видих і вдих – наче дика невпевненість
що навіть сон до опівночі – завжди невиспаність
що навіть ранок удосвіта – тихий і звичний вже
як мовчазний співрозмовник
і так втомило мене таке замкнуте коло
так втомило мене
пересипати з пустого в порожнє і ці щоденні нові слова
різних мов любові, які не встигаю вивчити
й всі ці знання, що горою до звершень нових накопичуються
тиснуть й нерідко вилазять боком
паузи ці – то короткі, то довгі – лише провокують ховатись
і ця закритість – це ніби новий лейтмотив
новий епізод,
щоб назад не вертатись.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.