а що було далі
а що було далі
там, за його повіками
вона ще не знала…
і не було відповіді.
пісок зберігала в кишенях й взутті
ним пересипала то ночі, то дні.
ходила по грані й голодними фразами
питала: що далі?
бо рештки слів грозами
гасили свічки й руйнували до краху
фортеці з піску – вони плили без даху.
й холодні вітри безугавно північні
рипіли дверми – звуки були ритмічні
стікали дощі – вікна пріли від подиху
тепло на душі від одного лиш дотику
народжувалось
і блаженно зростало
здійнявшись високо, воно не питало,
що далі?
і скільки прийдеться ще гріти,
а щиро всміхалось – так вміють лиш діти…
і лінії свіжі, прорізавши небо,
в єдину зливались,
а більше й не треба.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.