а тепер уже краще не згадувати

Назад до віршів

а тепер уже краще не згадувати
себе не мучити і не вигадувати
травити осінь і ледь дотягувати…
до снігу, що раптом впаде на плечі
до тебе везти свої теплі речі
прощатись з містом, яке надвечір
затихло так, наче йому нелегко
мене пускати аж так далеко
в безжальний холод чи дику спеку
тобі назавжди чи лиш на трохи
чавити з мене останні соки
я все це витерплю, а поки…
зігрій мої вічнохолодні руки
так ніби не було зими й розлуки
шалених буднів, щоб забути
тебе. безсонні дні і ночі
долонями твоїми затуляю очі
коли твій сміх десь між грудьми лоскоче
я завмираю, щоб відчути
тебе на мить хоча б вдихнути
і в тому запаху тонути
аж поки осінь не загине
хай навіть час повільно плине
я все одно
до тебе
лину.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.