а знаєш, любий, коли не спиться
а знаєш, любий, коли не спиться,
я уявляю, що ти біля мене.
дихаєш прямо мені в обличчя,
поруч лежиш, пригортаєш до себе.
але мені все одно не спиться.
але тебе все одно бракує.
і ночі мало, коли ти снишся,
як чаю мало, який смакує.
але мені все одно не спиться.
і сон до мене все не приходить
й тебе нема. бо яка різниця –
що місяць вповні по небу бродить.
але мені все одно не спиться,
жодне снодійне вже не врятує,
поки тебе не побачать зіниці,
поки тебе всесвіт мій не відчує.
але мені все одно не спиться
хоч точно знаю – тебе не буде.
ця ніч в обличчя мені сміється,
а ранок тисне промінням в груди.
але мені все одно не спиться.
я вже залежна. я не жартую.
навіть коли ти мені не снишся,
я уві сні лиш твій голос чую.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.