Чекати, що ти напишеш
ці вечори, що тривають до пізньої ночі
надто солодкі, надто хвилюючі, тихі
просто мовчу і, тримаючи руку на пульсі,
бачу, що ти не спиш…
слухаєш музику, мабуть, як я
і, як завше,
читаєш щось фантастичне
знаю.
знаю, це безнадійно
чекати,
що ти напишеш
сьогодні
я одягалась у тебе, як в свіжий светр
й додому несла відчайдушно
ці дивовижні і дивні хвилини ілюзій
знаю, ми друзі…
знаю, ми друзі.
у спільному одязі, спільному розпачі
спільному збудженні
тільки щоразу, коли обіймаєш мене
своїм велетенським серцем,
руки мої потім довго ще пахнуть твоїм волоссям,
вчорашнім сонцем
вдихати цей запах – це ніби летіти у космос
наш спільний космос.
я вже доросла…
я вже доросла.
але не настільки, щоб припинити
жити за розкладом
але не настільки, щоб припинити
бути маленькою
дивною дівчинкою
головне, що твоєю…
головне, що з тобою
ми разом онлайн
сьогодні.
головне, що з тобою
на це
ми
згодні.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.