дощова осінь тобі до лиця

Назад до віршів

дощова осінь тобі до лиця
ти навіть в волосся вплітаєш листя
коли так квапливо до нього мчишся
на довгі дощі тоді сердишся-злишся
закручені локони губиш по місту
себе провокуєш без жодного змісту
на пустощі, крайнощі, втіхи і втрати
усе віддаєш і без шансу забрати
даруєш себе, таку теплу та ніжну,
йому.
назавжди.
чи на зиму цю сніжну.
ти мовчки ховаєш валізи подалі
пакуєш себе в його запахи й грані
усе віддаєш, лиш би щоденно мати
його біля себе
любити-кохати
й раптово прокинувшись, щоб не злякатись,
його обійняти і снам віддатись…
раніше за всіх дочекатися ранку,
розплющити очі, щоб сон спинився.
далеко втекти босоніж від світанку,
щоб він все побачив – й таки здійснився.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.