Хочу, щоб ти сміявся
хочу, щоб ти сміявся
не бійся мене – я зброю залишила вдома.
тепер тобі все відомо
а те, що я часто сумна –
то уже підсвідомо
я тягнусь до тебе, як море до дна,
як хмари до неба,
як очі до чогось
прекрасного…
твого.
але коли вперше я
наважилася розказати тобі про сни,
бо ти довго просив,
бо ти так хотів знати,
я всі розв’язала свої ґудзи
а ближчою все ж не зуміла стати.
і я пам’ятаю минулі рази.
я знаю, що з цього не вийшло б й цитати
і я так шкодую про те, що не вкрала тоді
коробку для тебе, що годі й казати….
і це так безглуздо писати тобі
писати про тебе й себе втрачати
та я так хочу, аби ти сміявся вві сні
так хочу снитись тобі і з тобою вставати.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.