і хоч мені є що тобі розказати
і хоч мені є що тобі розказати
весь цей нестримний потік своїх зморених, вистиглих слів
днями простуджених, сплюснутих, кострубатих
вивчених майже напам’ять
фраз, інтонацій, думок, голосів
поки ще сила мовчати
я затираю на ліктях
витерті діри твоїх необачних слідів
ти можеш йти і вертати
часто дражнити мій нюх та зір
можеш усе переграти
злісно набравши у рот води
можеш мене розгадати
довго тонути в снігах зими
жодних надій не давати
і скаженіти, але до цих пір
як же тобі розказати?
ближче – вже нікуди.
ближче – не вір.
дай лиш повітря набрати
з твоїх грудей, як з високих гір
дай себе пити й вдихати
трохи хронічно, майже без мір.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.