і навіть якщо надзвичайний десь стан
і навіть якщо надзвичайний десь стан
чи поряд дме вітер палючий
ти не засмучуй мене
не засмучуй
сильним вогнем і до болю пекучим
лиш не викручуй мене.
не викручуй
руки, що міцно вросли в твої лікті та плечі
зимні слова, від яких стигнуть вовняні речі
а разом з ними і я недоречно
п’ю свої сни так квапливо і залпом
з твоїх долонь і з твоїм ароматом
майже до дна, досхочу чи до ранку
хоч це не мрія і не забаганка
ніжність мою не ламай, не засмучуй
тишу гучну не сади, не приглушуй
в ніч не іди і на мене не тисни
поки я тут – кожне слово принишкле
тінню лягатиме там, поруч тебе
світло гасити дарма, без потреби
я не наважуся поки ти подумки
вкотре лічитимеш всі мої родимки
і цілуватимеш мить неминучу…
я не засмучу тебе
не засмучу.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.