і так непросто одній щоденно
і так непросто одній щоденно
додому вертати в холодні стіни
допоки провулки пусті і темні
без ліхтарів і без чужих тіней
мій крок впізнають швидкісний, осінній
і я визнаю – ти такий потрібний.
надто не мій і такий далекий
твої слова лиш на дотик теплі
запахи млосні і невичерпні
запахи інших – чужі й нестерпні.
і так непросто одній щоденно
тебе вимріювати, але не мати
родимки знати і поіменно
їх перелічувати – не забувати.
собі заперечувати – часто зникати.
бо зовсім непросто одній щоденно
себе приборкувати і розпускати
тебе не знаходити, але відчувати.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.