Іноді мені сумно
іноді мені сумно
іноді навіть дуже
я набираю у рот води, але це не навмисно
їм себе,
їм,
доїдаю…
думки розривають голову й душу
і, здається, що все шкереберть,
усе невпопад,
коли з собою сама не дружу.
коли не приймаю себе такою,
спустошеною, виснаженою і заплутаною…
трохи наляканою чи просто
ніким не вислуханою.
коли вдається не все й не одразу,
коли не вдається щоразу!
коли я зовсім одна
з болем своїм і своїми образами,
страхами, втратами, правдами, вигадками…
коли мовчання – не золото
а говорити, здається, важче, ніж дихати
коли відкриватися боляче,
та це твій
єдиний вихід
щоби йти далі, щоб дати раду.
і я не знаю,
як зізнаватися в тому,
що страшно,
коли невизначеність нависає сірою хмарою…
коли будні затягують нас з кінцями
коли атакують спогади,
роздуми,
люди з своїми порадами…
я йду назустріч собі і бачу нарешті правду
вона терпка і важка –
там солодкого мало
та, як же вона потрібна була!
як же я їй сьогодні рада.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.