коли ти кажеш: не роби помилок
коли ти кажеш: не роби помилок,
я знаю, що я вже їх наробила.
і я справді не здатна нічого вдіяти,
коли ці образи залазять у мене
і змушують мучитись…
справді.
і я більше нічого не знаю,
окрім того, що
на двадцять третій свій день народження
я мала бути у Празі.
хоча і цього вже не знаю напевне,
бо досі роблю помилки.
і поки мені не під силу –
зробити наш світ непохитно міцним.
й коли ти говориш: пора,
пора вже бути слухняною, дівчинко люба,
я розвертаюсь і йду в інший бік,
хоча це мене убиває і губить.
бо навіть о п’ятій ранку,
коли треба спати,
а ми ідемо із вокзалу
замучені, сонні, сердиті
ти кажеш, що я все ж роблю помилки,
хоч як би хотіла вже їх не робити.
і зуби зціпивши, ламаю мости
й себе у собі вже не можу спинити…
чому ти зірвався? куди далі йти?
хто має тепер боронити й нести?
тебе чи мене і промоклу валізу,
а в ній – важкі спогади,
як залізо…
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.