коли в тіні майже сорок
коли в тіні майже сорок,
а ти ще не звикла, що це вже літо,
думки продукують лиш кулі й порох
і ти вибухаєш гарячим світлом.
ти недосяжна – тебе не торкнути,
ти застигаєш між днями, як магній.
ти божевільна – тебе не забути,
кожен твій крок – наче подих останній.
ти – це вулкан. твоя лава пекельна.
гориш в повітрі, як дикий спалах.
ти – це талан. твоя втеча смертельна.
ти наче пісня у душу запала.
ти – забуття. твої рухи технічні,
тихі слова ще гучніші від грому,
ти – це життя. твої очі магічні.
ти забираєш неспокій і втому.
ти в дзеркалах і в найглибших бокалах,
в найдовших снах й найтеплішій одежі.
ти у словах, у думках і у драмах –
найбільший страх і межа у безмежжі.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.