коли я дивлюся на тебе довго
коли я дивлюся на тебе довго
спиняється час вздовж моєї осі…
тоді вже несила тікати чи бігти
шалену долати себе у собі
таїти, що встигну
і правду застиглу
ховати під нігті
кусаючи лікті
сухою іти крізь дощі вже не літні…
чекати на сонце, коли в зеніті
бо очі твої – у моїй орбіті
а магія снів – у чужому світі…
та все, що невпинно приносить осінь,
тобі віддаю навмання-наосліп
нанизую запах твій на волосся
бажання стискаю в холодній руці…
лишилось сказати: «досить»
і знову прийдуть дощі.
а ти не прийшов досі –
не прийдеш і навесні.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.