Можна ж без болю, правда?
можна ж без болю, правда?
можна ж без нервів і сліз
день проводжати і за собою
не волочити образи й злість…
можна ж без тяжкості і без кривди?
можна й без слів. хіба мало очей?
можна шукати у дурощах привід
замість насправді потрібних речей.
можна ж щасливими бути – любити
можна триматись за руки й серця…
або обіцяти – і не робити
чи обіцяти й не знати кінця.
можна я кину назавжди цю нішу?
можна я встану і просто піду?
можна? щоб якось не стало гірше
я все скажу тобі на ходу:
надто втомилась терпіти цю тишу
надто втомилася від цього сну
в якому стало нестерпно жити,
в якому ти розбудити забув.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.