Навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому

Назад до віршів

іноді думаю:

навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому…

якщо і так не зможу спинити ці лоскітливі й спонтанні ідеї

ці неоднозначні погляди, обірвані фрази, місячні фази…

а знаєш, ранкові алеї у звичному парку ще кращі, ніж денні

а знаєш, безсоння удвічі солодше, якщо ти в мережі

а знаєш, твої смс мене змушують довго вдихати повітря

пірнати повільно під воду і зрештою там видихати

я знаю, ти вмієш триматись навіть, якщо все довкола затихло

я знаю, ти можеш мовчати, навіть коли вже пора говорити.

іноді думаю:

навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому

якщо не зможу сказати все прямо чи хоч би проговоритись

мені бодай крихту тебе, щоби завтра не згинути з голоду

мені бодай трохи відваги, щоб врешті наважитись зблизитись.

а знаєш, сьогодні туман такий білий, що поряд нічого не видно

а знаєш, мій кожен наступний день дуже схожий на попередній

а знаєш, в цю мить листя падає тихо й покірно

від його шелесту – затишно й тепло.

а знаєш, ніщо так не змушує вірити, як чергова невдача

а знаєш, усі мої плани – останнім часом це розкіш

а знаєш, чотири стіни – це не так уже й страшно

але по суті – не так вже і просто.

іноді думаю:

навіщо я думаю, якщо і так не зможу зізнатись тобі у всьому..

не зможу зібрати слова чи вибрати колір плаття…

а знаєш, я досі не вмію збиратися швидко, але

якщо ти чекаєш внизу, я – миттю.

Відео завантажується. . .

Translations

Polska

czasem pomyślę: po co ja myślę, skoro i tak nie potrafię ci tego wszystkiego ujawnić skoro i tak nie jestem w stanie zatrzymać te łaskotliwe i spontaniczne pomysły te niejednoznaczne spojrzenia, niedokończone frazy, fazy księżyca... wiesz, alejki poranne w zwykłym parku są jeszcze lepsze niż te dzienne wiesz, bezsenność jest dwa razy słodsza, gdy jesteś online wiesz, twoje wiadomości zmuszają mnie do długiego wdechu powietrza do powolnego zanurzania się pod wodę i do wydechu nareszcie tam, pod wodą wiem, że potrafisz się trzymać nawet jak wszystko wokoło ucichło wiem, że potrafisz milczeć, nawet jak przychodzi pora powiedzieć. czasem pomyślę: po co ja myślę, skoro i tak nie potrafię ci tego wszystkiego ujawnić skoro nie potrafię ci wypowiedzieć wszystkiego wprost lub chociaż okrężnie mieć by cię przynajmniej okruszek aby jutro nie zginąć z głodu mieć choćby okruch odwagi by odważyć się wreszcie przybliżyć. wiesz, mgła dzisiejsza jest taka biała, że obok nic nie widać wiesz, każdy mój kolejny dzień jest bardzo podobny do poprzedniego wiesz, w tę chwilę liście opadają cicho i potulnie od ich szelestu robi się zacisznie i ciepło. wiesz, nic tak nie zmusza do wiary jak kolejna porażka wiesz, wszystkie moje plany ostatnio są pisane piaskiem na wodzie wiesz, cztery ściany wcale nie są takie straszne a zresztą – wcale nie są takie proste. czasem pomyślę: po co ja myślę, skoro i tak nie potrafię ci tego wszystkiego ujawnić nie potrafię zebrać słów lub wybrać kolor sukienki... wiesz, ja nadal nie umiem szybko się zbierać, ale jeśli ty czekasz na dole, już lecę, za chwilę, już lecę.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.