осені тут не буде
а я лише зараз розумію, що осені тут не буде
що я не штовхатиму листя
не закутуватимусь у шарф і не дратуватимусь,
що руки синіють від холоду
а волосся знову стає хвилястим від надмірної вологості у повітрі…
а я лише зараз розумію,
що на мене більше ніколи не впаде дощ минулорічний
той, що намочив нас до нитки
у місті, яке знає більше, ніж ми
у місці, яке тільки наше
як жодне інше
так, ніби там магія…
а я лише зараз розумію, що тебе тут не буде
як і цієї клятої осені
що я не цілуватиму твої очі
не вдихатиму твої слова і не питиму твої сни
не їстиму твої нерви і не спатиму
цілодобово…
а я лише зараз розумію, що я тут один на один зі спекою
що ти не змочиш моє чоло водою
бодай би літепною
що ти не вийдеш з якогось кафе
і ми не торкнемося десь одночасно ручки дверей
не зустрінемось раптом на вулиці
де лиш бруківка і листя сухе
бо тут нема і не буде
осені…
бо тут і листя сухого ніколи не буде
бо тут нема і не буде
тебе.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.