бо знаєш, коли ми по різних кімнатах
бо знаєш, коли ми по різних кімнатах:
я начебто серджуся, ти – зволікаєш,
повір, я думками далеко в Карпатах
і там я не чую, як ти зітхаєш.
повір, мені зараз не надто просто
і я не шукаю себе – майструю.
до мого серця таємний доступ
я кожен клапан його шифрую.
повір, мені треба не так багато
мій світ розтискається від твого его
і гнівом я вчуся щодня керувати,
щоб він не залазив, як цвях, між ребра.
бо знаєш, коли ми по різних кімнатах
я думаю – скільки лишилось нам часу,
щоби знайти своє щастя на мапах,
якщо ми досі не знаєм масштабу.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.