Так, щоб ніхто не почув
коли здається всі тексти написані
розмови завершені, закриті вікна і
спокій у вигляді чаю зеленого ніжно вливається
в наші складні септакорди
тоді ми високо
впевнено й вишукано
знаходимо відповіді на всі питання,
які часом тоннами сипляться звідусіль
й ці довгі роздуми, шалені роздуми
виводять мене з рівноваги,
якщо не приборкати
звісно
свій внутрішній важіль
моє відображення – ти…
я знаю, що вже пора спати,
але наш чай не закінчується
розмови продовжуються,
а вікна – відчиняються навстіж
аби впустити свіжості
у нашу кімнату, в цей дивний космос
магічної ніжності
тож, ти маєш знати
ти маєш вірити, що усе вчасно
ця ніч – прекрасна
а ти – мій найкращий друг.
я тут ставлю крапку
й все інше скажу тобі пошепки
так,
щоб ніхто
не почув.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.