те, що я мала б тобі розказати
те, що я мала б тобі розказати
видати поглядом, жестом, слізьми
тисячу слів показати на пальцях
чи заховати десь між грудьми –
я не відкрию нізащо
зникну поміж людьми
на переходах хіба що
ниць упаду коліньми
світло ввімкну у кружальцях
щоби лише перейти
з ночі у день
чи з дня у ніч
чи з тебе в себе
і віч-на-віч
кожне вагання втопивши безжально
мчати до тебе
мчати негайно
страх перед тим перескочити, вбити
ніжно на тебе дивитись-просити
твоїх плечей доторкатись благально
слова не мовивши й наче прощально
часу діждати і не без мук
світ свій віддати
до твоїх рук.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.