Ця весна проходить повз
ця весна проходить повз…
я не встигаю її відчути.
я просто її не бачу!
знаю, дерева давно вже цвітуть
там, он за тим будинком
знаю, як пахнуть…
як неймовірно пахнуть!
а я тут стою і вдихаю на повні груди
цю недовесну і сотні її відтінків.
я ж її так люблю…
я ж її знаю напам’ять
я ж її не пропускаю
ніколи!
вона щось дає, а щось – забирає,
щось – повертає.
я і сама нею стаю
й тоді там, всередині, все розцвітає
я розквітаю.
тому…
тому благаю
хай ця весна буде дооовгою
нехай триває.
я її наздожену і…
і заобіймаю!
нею надихаюся досхочу
і відпущу
тоді лише відпущу,
обіцяю.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.