туман усе не розсіювався. ти усе не приходив
туман усе не розсіювався. ти усе не приходив.
даремно мій дім освічувався,
а вітер волосся куйовдив.
мій міф про тебе розвінчувався.
вечір лиш сум наводив.
і, як завжди, ти спізнювався. і, як завжди, не приходив.
та потім, коли найменше тебе чекала,
ти, як святий, із неба сходив
і не закінчувався. ти був на мій подив.
твій запах немов вивітрювався.
та все ще з розуму зводив.
ти з місяцем перешіптувався,
щось довго йому доводив.
а потім, коли не хватало мені терпіння
я викидала з душі колюче каміння
ти метушливо із себе виходив,
щось говорив і руками розводив,
швидко вичерпувався, дух переводив.
скупо освічувався
й у ніч виходив.
туман розсіювався –
ти не проходив.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.