Ти нічого не дав
Ти нічого не дав.
Не забрав і не втратив.
Ледве теплі ілюзії снів –
Це моя невагомість.
Тонка і гливка.
Понівечених снігом думок
Маскарад немов дощ.
(Досі сильний дме вітер)
І малюнки живі,
Хоч безрукі та дикі.
Ти змок.
Спантеличені ми, і спустошені миті,
Вщент закриті тіла
І обмежені рухи мої.
Й це гаряче тепло,
До якого колись і ніколи не звикну.
Коли руки холодні,
Де дно?
Ця зима без кінця.
Вечори без розмов.
Чай без цукру,
Без смаку
І весняні сніги
( я від них не у захваті)
Без білизни.
І якщо сни про тебе
Без запаху.
То навіщо вони?
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.