Усе те, від чого я так відчайдушно втікала
усе те, від чого я так відчайдушно втікала
усе, що ховала подалі від себе й від світу
виходить із мене текстами, римами, мовами
тіла й любові,
давно призабутою правдою
відкритою заново істиною
старими питаннями – новими відповідями.
у дзеркалі відображеннями
чужими і рідними…
які промовляють до мене
які промовляють до мене
але я не чую,
бо пам’ять…
вона завжди робить вигляд, що
все контролює,
(хоч насправді махлює)
і вправно жонглює спогадами
із довгими сивими бородами.
мені б мати доступ до всього
дізнатися б ще трохи більше,
аніж вдавалось до цього
аби не забути нічого,
аби схаменутись і знову
відчути, як там, за спиною
немов стиглі грона
беруть й виростають крила
і якась магічна сила,
про яку не просила,
але за яку дякую,
робить мене щасливою
робить мене важливою
робить мене безстрашною.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.