В тебе завжди є ти
коли ти заплющуєш очі і зазираєш всередину себе
настільки глибоко, що злегка паморочиться у голові
лелеки злітаються високо в небо,
ти грієш вустами слова, що від тебе – тобі
від тебе лунають тобі
чому ти раніше себе не втішала?
не розмовляла з собою, як з другом, чому?
чому не жаліла, не обіймала?
це ж наче так просто – любити себе саму…
і коли ти наодинці з своїми думками,
і коли все, чого хочеться – тихо сховатись подалі від світу
сонце продовжує сходити рано
сонні птахи дивовижний вітають світанок
знай, твої рани – це тільки твої рани…
їх не загоїти поки ти їх не приймеш
повністю.
й тобі не змінити того, над чим зовсім не маєш влади
постійно тікати від правди – не вихід
кожна відверта розмова з собою – це право
бути тією, неідеальною,
ніжною, дивною, вільною, справжньою…
і дозволяти собі помилки
і не картати себе за них
і пам’ятати,
що в тебе є ти.
в тебе завжди є ти.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.