Віддати тебе – то велика пожертва
Віддати тебе – то велика пожертва
Не мати тебе – як не знати весни
Я втратила лік, моя пам’ять потерта
І все, що залишилось – це мої сни.
Я хочу до тебе приходити зранку,
Торкатись дверей і без зайвого стуку
Навшпиньках іти, відсувати фіранку
Тебе стерегти і тримати за руку.
На стінах пустих залишати відбитки
Щодня обіймати твої силуети,
Під сильним дощем промокати до нитки
На теплій бруківці читати газети.
Дивитись на тебе безперестанку
Час зупиняти й ловити моменти
Щипати себе – лиш би не лихоманка
І в жменю збирати усі сентименти.
Віддати тебе – то велика пожертва
Не мати тебе – як не знати весни
Я досі пливу, відчайдушно й уперто
Аби твоїм запахом десь прорости.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.