Вони жбурляли у мене словами
вони жбурляли у мене словами
нестерпно болючими,
липкими, колючими.
вони мали силу і ранили глибоко,
я ж була безголосою,
прозорою, тихою.
і зброї у мене не було жодної
а ту, що була, я постійно ховала
її мати соромно – то перевага.
я краще голими геть руками
себе боронитиму,
коли вже зовсім несила буде терпіти
це лихо…
вони жбурляли у мене тишею,
в яку, як непроханий гість,
часто вривався глузливий сміх,
що стікав по спині гарячою лавою.
я й досі чую його і руки тремтять,
хоч так не буває,
так не буває зі мною
вони жбурляли у мене образами
байдужими поглядами,
безглуздими фразами,
що наче оси над головою
цілодобово дзижчали
і це, напевно, боліло найбільше
найбільше торкало
вони чіплялись до всього, що було іншим,
чого не розуміли, не знали
і хоч я сита була по горло,
їм усе було мало.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.