я вже почала забувати

Назад до віршів

я вже почала забувати
який у тебе піджак…
обійми чужі оминати –
твій запах шукати на смак.
замки поміж нас рахувати –
десь тут має бути знак!
пароль або ключ відгадати
коли все не те і не так,
я часто кидаюся в місто опівночі
шукаю сліди і поранені нами місця
й тамуючи дихання тихо іду тебе гріючи
цілую тебе, хоч не бачу твого лиця.
я вже почала забувати,
який ти, коли зима.
в безодню шалено тікати
від холоду чи вина
години і дні рахувати
до твоїх очей задарма
себе у собі грабувати
тобі дарувати без дна…
все те, що я викрала, викроїла, зберігала
збирала щодня, аби тихо дістати в ці дні
шаленства свої, все що маю і мала
тобі щоб віддати. віддати тобі.
я вже почала забувати,
який у тебе піджак
обійми чужі оминати –
твій запах шукати на смак.
коли все не те і не так
коли все не те і не так
коли все не те і не так.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.