я зачекаю тебе на пристані
я зачекаю тебе на пристані
знаю, ти схочеш, та не прийдеш
потяг різкий, ненаситно-розхристаний
ти все ж приборкаєш і відкладеш
на дно, на низ, на все, на потім
у срібно-білій позолоті
усе ти будеш пам’ятати
як посадиш любов за грати
прийдеш без неї, та невчасно
прийдеш до світла, що погасло
слова шукатимеш, що розлетілись
думки збиратимеш, що зостарілись
і вже не будеш зволікати
мене заставиш все згадати
коли я буду проростати
твоєю тінню на цій пристані
в одне зійдуться усі відстані
я їх побачу, як смеркатиме
і хоч нестямно не хвататиме
тебе й смаку твого музичного
і днів, що стали уже звичними
солодких штруделів із вишнями
терпких без цукру і остиглих
шалених нас, вже перестиглих,
одним помічених, та досі різних
одним зігрітих і наскрізно
колись прошитих надто ніжно…
я не скажу тобі ні слова
хоч ти приходиш знову й знову
тепер ця пристань знає більше
тепер ця пристань знає інше.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.