Якби я відкрила тобі всю себе
якби я відкрила тобі всю себе
найглибші думки, слова й таємниці
якби обійняла чимдуж і все, що тримала донині
посипалось вниз, як зерна пшениці
я не ховалася б більше ніде
я не мовчала б – тікала б з в’язниці
в яку посадила сама себе
і вірила, наче це все лиш нав’язливо сниться
я не тікала б від кожних дверей
не оминала б твої зіниці
не помічала б птахів і людей
і не просила б, аби ти здійснився.
я розквітала б, як сонячний день
переплітала б стрічки-чарівниці
в своєму волоссі, яке
тільки тобою лиш марить і дихає.
якби я відкрила тобі всю себе
отак без вагань, без тривог і печалі
ти не впізнав би моє лице
бо досі не знав, як в мені виглядаєш.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.