якщо все ж захочеш мені розказати
якщо все ж захочеш мені розказати
чому твої двері відкриті досі
а руки по лікті в моєму волоссі
застрягли, як в пастці великого звіра
ти брався тікати – та я зупинила…
у снах чому чуєш і зриш на долонях
свій подих тамуєш, терпиш біль у скронях
коли на пів видиху я стаю ближче
впускаю тебе в щось своє таємниче
замки коли рвуться і губляться ґудзики
що розлітались від твоїх слів музики
можеш зізнатись бодай за спиною
за що мене любиш
за що – не зі мною.
як довго я буду тебе забувати
лиш так, щоб назавжди,
аби не вертати…
якщо все ж наважишся разом помовчати
я смирно прийду, щоб тебе доповнити.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.