Забути

Назад до віршів

з понеділка візьму себе в руки й забуду про тебе
і хай падає сніг,
але з моїх очей не народяться солені ріки
буде танути лід,
розцвітатимуть квіти нового життя
нам ці дні, щоб радіти
нам ці дні, щоб плекати нові почуття
мандрувати цим світом
усміхатись до вух і кричати щодуху:
“Я, чуєте, я – найщасливіший!”
і так без вороття
ти послухай мене – мушу дещо тобі сказати
хай мені пощастить, поки світло горить у твоєму вікні
сподіваюсь, не спиш
я так хочу забути, не знати тебе, не кохати.
час вертати назад – це брехати собі, програвати…
я вже надто далеко зайшла, щоби здатись
ти, як завжди мовчиш
і коли відпустиш,
я триматимусь день,
я триматимусь два
в океанах моїх очей засинатиме втома і туга
а дні бігтимуть в даль, сніг застелить печаль
мене інший любитиме, тебе – друга.

Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.

Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.

Малюнок будується за такими правилами:

  • Кожній букві відповідає коло.
  • Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
  • Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
  • Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
  • Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.