Забути
Забути,
намагаючись проковтнути
усе наболіле і в серці горіле,
все миле й потворне,
усе підозріле.
І те, що вражало,
що нас утішало,
що блиск дарувало і усміх –
забути.
Забути, а поспіх – так треба.
Й хоч це не потреба,
Не варт зволікати,
не варто чекати,
не нам монтувати – не вмієм.
Що мали збирати,
в душі зберігати,
комусь дарувати – уже не посієм.
В думках не блукати,
а серце забрати із срібної клітки твоєї.
І вже не втрачати,
вже не випускати із золотої своєї.
Тебе щоб забути,
але без отрути,
без втрат і страждань,
дурних сподівань.
Тебе не чекати,
лиш небо благати забути.
Щоб ролі не грати,
таймаут не брати,
кудись крокувати – там грань.
Там грань, щоб забути
Й без жодних вагань
Тебе відпустити
і вже не просити
вертатись до моїх бажань.
Кожен вірш має унікальний набір літер. Тому його можна зообразити і у вигляді унікального малюнку.
Таке зображення є еспериментом, інновацією - спробою візуалізувати мову. Не несе жодного навантаження окрім есстетичного і є спробою глянути на звичні речі під новим кутом.
Малюнок будується за такими правилами:
- Кожній букві відповідає коло.
- Розмір такого кола залежить від позиції букви в алфавіті. Тобто якщо розмістити їх в такому порядку (спочатку маленькі, а потім великі): а, б, в,...я, А, Б, ..., Я то "а" маленьке буде мати номер 1, "б" - номер 2, ... "я" - номер 33, "A" - номер 34, ... "Я" - номер 66.
- Приклад: "а" маленька буде зображена у вигляді кола з радіусом 1. "б" маленьке буде зображене у вигляді кола з радіусом 2. "Я" велика буде зображена колом з радіусом 66.
- Кожному розділовому знаку відповідає ромб. Він однакового розміру для всіх знаків.
- Колір для літер та знаків вибирається випадковим чином.