нікому досі цю історію не розповідала, але у Франківську в нас вкрали книжки)
перед презентацією ми склали їх у пакет, поклали під стіну і чекали брата біля гуртожитку. зустрівшись, поки ми цілувалися-обіймалися, бо давно не бачились, книг не стало. брат почав піднімати все і всіх на ноги, бо куди книжки могли дітися за 2-3 хвилини? по "гарячих слідах", як то кажуть, ми з'ясували, що їх потягнули місцеві наркомани. але на "базі" рєбят не було. нам то пообіцяли їхні колєги, що книги повернуть, але, якщо чесно, я в це не дуже вірю. добре, що хоч небагато - штук 19.
якось попри чудову презентацію це забулося)
але щойно ми згадали і сміємося, що лірика може стати в пригоді викрадачам:
"О, кокаїн! Якби ти просто був..."
