Про листи і про тебе
Назад до прози
Читати кожне слово написане тобою – наче безперестанку їсти шоколад… Мовчки інтонаційно виводити звуки – так мрія стає реальністю… Інтуїтивно продовжувати кожну трикрапку – завмирати… Уявляти, як ти вголос вимовляєш усе те, що пишеш, й цілувати кожен порух твоїх губ – марення… Згортати лист у трубочку, прикладати до ока, відчиняти вікно і дивитись в небо – слідкувати за тобою… Поцілувавши ледь не кожну літеру, покласти лист в конверт, конверт – в коробку, мрію – під замок, ключ проковтнути, а тебе забути – фантастика.